 |
  |
 |
 |
 |
||||||
|
|||||||
 |
 |
||||||
 |
|
 |
|||||
|
|
|
|
10 квітня 1998 р. в Черкаському інженерно-технологічному інституті (з 2001 р. – ЧДТУ) урочисто відкрито музей історії навчального закладу. Відкриття музею було приурочене 40-річчю з дня створення навчального закладу. На сьогодні Музей історії ЧДТУ – це прекрасно обладнана велика кімната, яка розташована в першому корпусі університету, та розділена на три окремі експозиційні зали, в яких розміщено 25 стендів, на яких у фотографіях та експонатах висвітлена історія навчального закладу, починаючи з 1960 р. Експозиція музею розпочинається з галереї академіків галузевих академій, які працюють (або працювали) в ЧДТУ (галерея знаходиться в холі, безпосередньо біля входу в музей). Серед академіків – д.т.н., професор Лега Ю.Г., к.т.н., професор Донченко П.А., д.т.н., професор Білоусов В.Я. (1941 – 2000), д.ф-м.н., професор Діскант В.І., д.ф-м.н., професор Кунченко Ю.П. (1939 – 2006), д.і.н., професор Бушин М.І., д.т.н., професор Поляков С.П., д.т.н., професор Поліщук А.К. (1928 – 2000), д.т.н., професор Тимченко А.А., д.т.н., професор Хомяков В.І., д.філос.н., професор Шпак В.Т., д.філол.н., професор Шпак В.К. (1943 – 2008), д.е.н., професор Яценко В.М. [4; 297]. Екскурсія по музею розпочинається зі стенда, на якому представлені архівні матеріали, газетні публікації, фотознімки, які дають можливість візуально простежити історію появи на теренах Черкащини нового навчального закладу, побачити фото, на яких зафіксовано будівництво навчальних корпусів, фото перших керівників вищого навчального закладу, тощо. Серед експонатів стенда чільне місце відводиться першому декану Черкаського загальнотехнічного факультету Київського технологічного інституту харчової промисловості (1960 р.), а з 1961 р. – Київського інженерно-будівельного інституту – к.т.н., доценту Лещенку Дмитру Дмитровичу, який очолював навчальний заклад з 1960 по 1970 рр., а також к.т.н., доценту Аліпову Георгію Івановичу – декану загальнотехнічного факультету з 1970 по 1975 рр.; к.т.н., доценту Кайдашу Миколі Геврасійовичу – декану, директору філіалу Київського інженерно-будівельного інституту з 1975 по 1980 рр.; д.т.н., професору Поліщуку Анатолію Костянтиновичу (1928 – 2000) – директору Черкаського філіалу Київського політехнічного інституту з 1980 по 1987 рр.; д.т.н., професору Бикову Валентину Івановичу, який більше десятиліття очолював навчальний заклад, спочатку на посаді директора філіалу КПІ, а з 1991 по 1998 рр. – ректором ЧІТІ [4; 298]. У центральній частині головної кімнати музею розміщено прапор ЧІТІ (прапор ручної роботи у свій час був виконаний у творчій майстерні заслуженого художника України Олександри Теліженко). У цій же кімнаті на почесному місці зліва від входу портрет колишнього першого секретаря Черкаського обкому КПУ Івана Кіндратовича Лутака, за підтримки якого було чимало зроблено для навчального закладу. Досить презентабельно представлені в музеї всі факультети вузу, а саме: будівельний факультет, факультет комп’ютеризованих технологій машинобудування, факультет інформаційних технологій і систем, фінансово-економічний факультет, факультет економіки та управління, факультет електронних технологій, лінгвістичний факультет, факультет по роботі з іноземними студентами, факультет перепідготовки фахівців, факультет з підготовки до вступу у ВНЗ [2; 3-4]. Серед всіх факультетів помітно виділяється найстаріший факультет вузу – будівельний. Широко представлена і експозиція цього факультету. Серед експонатів: фото керівника факультету – Битька Миколи Макаровича, фото навчальних лабораторій, чотири технічні прилади для будівельників: нівелір для вимірювання перевищень між точками місцевості, кіпрегель для мензульної зйомки місцевості з метою складання топографічного плану, теодоліт для вимірювання горизонтальних і вертикальних кутів, планіметр для визначення площ ділянок. На будівельному факультеті працює значна когорта відомих як на теренах України, так і за її межами вчених, про яких розміщена інформація в музеї. Серед них: Столяренко Геннадій Степанович – доктор технічних наук, професор, засновник наукової школи „Нові озонні системи та природоохоронні комплекси”; Білик Людмила Іванівна – доктор педагогічних наук, професор, керівник наукової школи з проблем екології, автор відомого підручника „Формування екологічної відповідальності студентів”; професор Мінаєв Борис Пилипович – Соросовський професор, член Нью-Йоркської АН, член Американської асоціації сприяння розвитку науці, Національної американської географічної спілки, автора понад 300 наукових робіт в галузі теоретичної хімії, більшість з яких видана англійською мовою за кордоном. На сьогодні вчений за запрошенням продовжує викладати курс лекцій з квантової хімії в університеті міста Лінчопінг (Швеція) та Боннському університеті (Німеччина) [4; 298]. На стенді музею – монографія науковця „Квантовая электрохимия алкалоидов” (у співавтор.), дипломи, статті у міжнародних виданнях. Серед когорти відомих вчених, які у свій час працювали та продовжують працювати в ЧДТУ нині і яким окремо в музеї відводяться експозиції: доктор філологічних наук, професор, декан Лінгвістичного факультету, заслужений працівник освіти України, академік Нью-Йоркської академії наук, поет Валерій Кирилович Шпак (1943 – 2008). На стендах музею – дипломи В.К. Шпака, його книги, підручники. Це, зокрема, „Інтенсивний курс практики розмовної мови: Навчальний посібник” (1991 р.), „Англійська мова” (1995 р.), „Англійська мова для повсякденного спілкування” (1999 р.), „Серпневий зорепад” (збірка поезій) (2000 р.); доктор технічних наук, професор Поляков Святослав Петрович, завідувач кафедри комп’ютеризованих технологій високоефективної обробки матеріалів. Серед експозиції, присвяченої С.П. Полякову, фотографії професора, публікації в пресі, монографії, які вже стали на сьогодні раритетними – „Атрисное строение материи” і „Разумная жизнь Вселенной”. Науковець відомий тим, що розробив нову динамічну модель будови атомів і їх ядер, агрегатного стану речовини, а також будови і призначення Всесвіту; доктор філософських наук, професор Володимир Тимофійович Шпак, автор відомих книг „Україна: від „російського комунізму до європейської інтеграції” (2003 р.), „Крах грандіозного експерименту” (1998 р.); кандидат економічних наук, доцент, декан фінансово-економічного факультету Ткаченко Анатолій Платонович, автор багатьох книг з проблем економіки (серед книг, які експонуються в музеї – „Вибрані лекції з курсу „Економіка і організація виробництва” (1997 р.), „Економіка і планування виробництва” (1996 р.)); доктор технічних наук, професор, академік МАКНС та Нью-Йоркської академії наук Тимченко Анатолій Анастасійович. Вчений є автором (співавтором) понад 300 наукових та науково-методичних праць. В музеї репрезентовані дипломи науковця, відома монографія „Основы информатики системного проектирования объектов новой техники” (1991 р.), підручник „Основи системного проектування та системного аналізу складних об’єктів” (2000 р.), фото; доктор економічних наук, професор, академік Української академії наук, керівник наукової школи з проблем економіки агропромислового комплексу України, автор понад 100-та наукових праць, 3-х навчальних посібників з грифом Міністерства освіти і науки України, 4-х монографій Яценко Володимир Микитович. На стенді – дипломи вченого, монографія „Аналіз стану та стратегія ефективного розвитку агропромислового комплексу України” (2003 р.); кандидат технічних наук, професор, академік Української технологічної академії, автор п’яти патентів на винаходи в США, Франції, Швеції Унрод Володимир Ізяславович; доктор історичних наук, професор, один з ініціаторів створення музею історії Бушин Микола Іванович; кандидат історичних наук, доцент Лазуренко Валентин Миколайович – лауреат Черкаської обласної краєзнавчої премії імені Михайла Максимовича за 2005 р. та лауреат Черкаської обласної журналістської премії „Прометей” за 2006 р. (згадані дипломи, а також монографії молодого вченого є експонатами музею); та інші. У свій час в навчальному закладі працювала відома на всю Україну жінка – знаний філолог, доктор філологічних наук, професор Наталія Федорівна Непийвода. В експозиції музею Наталії Федорівні відведено поважне місце. Серед експонатів – фото, журнальні статті, книги науковця („Мова української науково-технічної літератури (функціонально-стилістичний аспект)”(1997 р.), „Сам собі редактор. Порадник з української мови” (1996 р.)). Окремо представлена експозиція, яка показує нинішнє керівництво ЧДТУ, а саме: ректора, доктора технічних наук, професора, заслуженого працівника народної освіти України Легу Ю.Г., проректора з навчальної роботи, кандидата технічних наук, доцента Ситника О.О., проректора з науково-дослідної роботи та міжнародних зв’язків, доктора економічних наук, професора, заслуженого економіста України Качалу Т.М., проректора з науково-педагогічної роботи та соціально-економічного розвитку, доктора економічних наук, професора Яценка В.М., помічника ректора з гуманітарної освіти та виховання, кандидата історичних наук, доцента Лазуренка В.М. Особливе місце в музеї відведено ректору ЧІТІ (з 2001 р. – ЧДТУ), доктору технічних наук, професору, академіку Міжнародної академії комп’ютерних наук і систем, академіку Української академії наук, академіку Академії зв’язку України, заслуженому працівнику народної освіти України Лезі Юрію Григоровичу. В експозиції музею Ю.Г. Лега показаний як вчений, як керівник, як відомий громадський діяч. Як вчений Ю.Г. Лега працює в галузі розробки принципів передачі інформації з використанням шумових сигналів, а також елементів та пристроїв обчислювальної техніки та систем управління. Має понад 250 наукових праць, з них – 53 патенти на винаходи, 25 монографій. За видатні наукові досягнення обраний номінантом Американського біографічного інституту “Видатні інтелектуали світу”, визнаний одним із 1000 видатних лідерів світового впливу і нагороджений іменною почесною медаллю “Тисячоліття – 2000”. Нагороджений Почесною Грамотою Верховної Ради України “За особливі заслуги перед Українським народом” (2004 р.), орденом „За заслуги” III ступеня (2007 р.). Ю.Г. Лега – член Громадської Ради при Президентові України, депутат Черкаської обласної ради, голова Ради ректорів Черкаської області (з 2007 р.) [5, 33]. У 1998 р. Ю.Г. Лега на конкурсній основі обраний ректором Черкаського інженерно-технологічного інституту. Завдяки його активній громадській і державницькій позиції, непересічним організаторським здібностям, відповідальності і професіоналізму інститут перетворився в сучасний багатопрофільний освітній заклад, акредитований за IV рівнем акредитації в цілому та здобув статус Черкаського державного технологічного університету. Контингент студентів за роки ректорства Ю.Г. Леги зріс з 4800 до 10000. Запроваджена екстернатна форма навчання, система перепідготовки кадрів, діє аспірантура з 11 наукових спеціальностей. Кількість наукових шкіл зросла в три рази. Основні наукові досягнення, впроваджені у навчальний процес та виробництво, зросли в 3-7 разів. За кількістю патентів та винаходів ЧДТУ на сьогодні посідає перше місце в Черкаській області. Кількість аспірантів, захищених кандидатських, докторських дисертацій зросла в 3-6 разів. Вперше в Черкаській області при ЧДТУ створена спеціалізована вчена рада по захисту кандидатських дисертацій технічного спрямування. Завдяки зусиллям ректора Ю.Г. Леги значно поліпшилися соціально-економічні показники діяльності університету. Серед експонатів, що знаходяться в музеї і репрезентують Ю.Г. Легу – різного роду дипломи знаного вченого, Почесні грамоти, посвідчення заслуженого працівника народної освіти України, монографії, навчальні посібники. Чільне місце в музеї відведено завідувачу кафедри інженерної графіки, кандидату технічних наук, доценту Титарчуку Анатолію Олександровичу. На стенді – група військових моряків та їх особисті речі. Це – члени екіпажу першого радянського атомного підводного ракетоносця К-19, який брав участь у військових маневрах у Льодовитому океані в 1961 р. і зазнав аварії: вийшли з ладу головний і допоміжний насоси охолодження атомного реактора. Все це могло призвести до плавлення тепловиділяючих елементів (твелів), виходу з ладу і руйнування атомного реактора, поширення радіації. І тоді вісім сміливців-офіцерів підводного човна пішли до реактора і залили його питною водою. Катастрофи вдалося уникнути. Від смертельної дози радіації через три дні вісім моряків-підводників померли. Інші члени екіпажу також отримали певні дози радіації, серед них – і моряк-підводник Титарчук А.О. Про це свідчать пам‘ятна медаль, виготовлена з корпусу атомного підводного човна К-19 до тридцятиріччя ліквідації аварії, публікації в газетах „Правда” за 1990 р. та „Совершенно секретно” за 1991 р., які знаходяться в музеї [4; 29 ]. У 2007 р. Указом Президента України А.О. Татарчука за героїзм проявлений у вже неблизькому 1961 р. нагороджено орденом „За мужність”. Особливий інтерес відвідувачів музею викликають експонати, що належать колишньому завідувачу кафедри радіотехніки, доктору фізико-математичних наук, професору, заслуженому працівнику науки і техніки України, одному з 2000 найвидатніших людей ХХ ст., який визнаний Міжнародною людиною 1995, 1996 та 1997 рр., почесному професору ЧДТУ Кунченку Юрію Петровичу (1939 – 2006). На стенді – фото, наукові праці вченого („Поліноми наближення у просторі з породжувальним елементом” (2005 р.) та ін.), диплом академіка Нью-Йоркської академії наук, диплом академіка Інженерної академії України [3]. Особливої уваги в музеї заслуговує стенд, на якому показана історія факультету по роботі з іноземними студентами. В ЧДТУ навчаються (навчались) іноземні студенти майже з 50-ти країн світу. В експозиції – підручники викладачів університету, видані іноземними мовами, речі іноземних студентів, які показують особливості культури того чи іншого народу, газетні публікації про факультет. Привертає увагу відвідувачів музею і фотокуточок, який присвячений відомим особистостям нашої держави, які відвідали навчальний заклад в останні роки. Серед них – прем’єр-міністр України Ю.В. Тимошенко (2005 р.), міністр освіти і науки України С.М. Ніколаєнко (2006 р.), екс-Держсекретар України О.О. Зінченко (10.02. 2006 р.), Голова Верховної Ради України В.М. Литвин (11.02. 2006 р.), Герой України, відомий дисидент, засновник Української Гельсінської Спілки Л.Г. Лук’яненко (13. 02. 2006 р.), відомий громадський діяч, в минулому проректор з навчальної роботи ЧІТІ (нині – ЧДТУ) М.Д. Сирота (21.09. 2007 р.), народний депутат України І.О. Заєць (23.03. 2006 р.), президент Українського незалежного інформаційного агентства новин УНІАН, екс-прес-секретар Президента України І. В.Геращенко (20.09. 2007 р.), народний депутат України, відомий журналіст А.В. Шевченко (27.09. 2007 р.), гетьман реєстрового козацтва України А.І. Шевченко, голова Державного комітету телебачення і радіомовлення України І.С. Чиж (14.02. 2006 р.). Цікавою є експозиція, яка присвячена Міжкафедральному науково-дослідному центру структурного аналізу, який тривалий час, від часу створення до 2008 р. очолювала кандидат хімічних наук, професор Дубровська Галина Миколаївна. На стендах музею – зразки продукції, апаратура, наукові праці співробітників, патенти на винаходи. Захоплення відвідувачів музею, особливо молоді, викликає розповідь біля стенда „Адміністративно-господарська частина ЧДТУ” про колишнього начальника відділу кадрів Дернового Михайла Володимировича. Сам – кадровий військовий, 25 років прослужив в армії і чотири з них – заступником командира автомобільного полку Байконуру. Його полк доставляв від житлового містечка до старту ракети 10 перших космонавтів (Гагаріна, Титова, Терешкову, Ніколаєва, Поповича, Биковського та ін.). Михайло Володимирович – учасник десяти військових парадів на Красній площі в Москві [4; 300]. Окремо в музеї представлені стенди, що розповідають про історію створення бібліотеки ЧДТУ, про роботу та здобутки на обласному та всеукраїнському рівні редакційно-видавничого центру університету, про історію створення відділу аспірантури. Головну роль у вихованні національної свідомості студентства, прищеплені їй любові до рідної землі, культури, духовності, традицій українського народу, пропагуванні здорового способу життя відіграє Центр культури та виховання ЧДТУ. В музеї цій структурі університету виділено три експозиційні стенди. Серед експонатів – різного роду фотографії з студентського творчого життя, дипломи, грамоти, нагороди студентів ВНЗ, листи вдячності від різних творчих спілок, надіслані на адресу навчального закладу. Зацікавленість відвідувачів викликає експозиція, яка показує спортивні здобутки навчального закладу. На стендах – інформація про майстра спорту СРСР з бігу на 1500 метрів, семикратного чемпіона України з бігу на середні та довгі дистанції, члена національної збірної з легкої атлетики (1982 – 1989 рр.), а нині старшого викладача кафедри прикладної лінгвістики ЧДТУ Олександра Івановича Заїки; про кандидата в майстри спорту із дзюдо Володимира Зінов’євича Назаровця; про кандидата в майстри спорту з легкої атлетики, рекордсмена з бігу на 100 км, викладача кафедри фізичного виховання університету Сергія Анатолійовича Лавренюка; інформація про роботу спортивного клубу та кафедри фізичного виховання ЧДТУ. При виході з музею привертає увагу відвідувачів експозиційний куточок „Прапор – святиня вузу”, що розповідає про історію прапора навчального закладу. На завершення розповіді про музей історії ЧДТУ хотілося б сказати, що у музеї, окрім студентів, викладачів, співробітників навчального закладу часто бувають гості з багатьох міст, сіл нашої країни, із країн СНД, із-за кордону. Про просвітницько-виховну діяльність музею можуть розповісти записи у книзі гостей. Як правило, відгуки кваліфіковані, доброзичливі, які, іноді, допомагають знайти нові форми роботи.
|
|
   |
 |
|
 |
||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||||
|  | | | |
| | | | |
| | | | |
| | | | |
|
|
|
|
|
|
 |
|
 |
|
|
|
Черкаський державний технологiчний унiверситет |
|
|